Розчарування в Російському ком’юніті або Одна з причин появи цього проекту





Чим далі тим більше я розчаровуюсь в Російському ком’юніті («Коммьюті» або «Інтернет-спільнота» — група людей зі схожими інтересами, які спілкуються один з одним в основному через Інтернет).

Справа, власне, в тому, що приходячи до останніх за порадою отримуєш купу неадекватних висловлювань типу «вали звідси раз не знаєш», «йди займайся своїми справами», «ха-ха-ха це знають усі» і тд і тп. У кращому випадку, можна отримати стислий сухий відповідь, в якому половину доводиться домислювати і додумувати самому. Звідси мені, власне, рішуче не зрозуміло навіщо створювати форуми та проекти, які начебто живуть під гаслом «відповімо на навіть найдурніші Ваші питання і допоможемо Вам», а на ділі є збіговиськом людей, які дивляться на новачків у питанні з висока тому, що щось знають і опускають приходять до них мовляв ті, вибачте, дебіли і задають дурні питання.

По мені так знання потрібні для того, щоб ними ділитися з тих чи інших причин, або, у випадку, якщо знання виходили суто для себе, то для того, щоб розвивати себе або покращувати своє життя, але ніяк не для того, щоб ставити себе вище за інших тому, що ти можеш відповісти на якесь питання.

Чому я поставив слово «Російське» перед словом «ком’юніті»? Справа в тому, що кілька років тому мені доводилося спілкуватися в інтернеті з людьми з Європи і навіть не дивлячись на мої мізерні, суто технічні пізнання в англійській мові, люди звідти у багато ставилися до мене спокійно і не лінувалися розписати що-небудь докладно, щоб я потім не мучився пошуками по інтернету інформації про те, а що ж вони мали на увазі під словом «табуретка», відповідаючи на моє запитання кухонні меблі (про табуретку і меблі я для прикладу). Доходило до того, що деякі користувалися перекладачем, щоб надати мені текст російською. На тлі цього в Росії хтось реально заморочується чужим питанням проблемою вкрай рідко.

Ні, цей запис не черговий кивок, мовляв в Росії все погано, а в Європі все добре. Нічого подібного, я прекрасно розумію, що може мені просто пощастило з ресурсами і людьми там і не пощастило тут і тд і тп.

Ні цей запис не крик про те, що всі лиходії і все погано. Нічого подібного бо є й нормальні адекватні люди і ресурси.

І все таки .. Якось дуже сумно дивитися на таке. Треба як мінімум бути терпимими по відношенню один до одного. Знаннями можна пишатися, до них можна прагнути, ними потрібно володіти, але ніяк не ставити себе через них вище за інших.

Все вищесказане, до речі, стало однією з причин появи проекту, який Ви зараз читаєте. Це, так би мовити, бажання доступно і адекватно допомогти, по світі сил і можливостей, реалізоване у вигляді сайту.

От якось так.